1. Сусов И.П. Семантическая структура простого предложения. – Тула, 1973
2. Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения. – М., 1981
3. Гак В.Г. Алисова Т.Б. Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. – М., 1965
4. Предложение как многоаспектная единица языка. – М., 1983
5. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983
Різні напрями пов’язані з різним розумінням мовної і позамовної дійсності. При цьому напрями досить часто підмінюються або заміщуються різними рівнями. (див. Рівневий підхід у дослідженні семантики. – Андерш Й.Ф. // Мовознавство. - №5).
1. денотативний підхід (референтний напрям)
2. логіко-семантичний підхід (логіко-граматичний)
3. семантико-синтаксичний (структурно-семантичний)
Денотативний
Пов’язаний з відображенням реальної ситуації, тобто аналізом того, як позначаються за допомогою мови реальні предмети та відношення між ними)
Логіко-семантичний
Пов’язаний з вивченням логічних структур. Оперує логічними поняттями, логічними категоріями. Теорія глибинного відмінка Ч.Філлмора.
Семантико-синтаксичний
Орієнтований на аналіз конкретних лексичних компонентів та відношень між ними.
Теорія поняттєвої категорії
Цією теорією користувався І.Мєщанінов. На сучасному етапі розуміється різними ученими по-різному: Бондарко, Панфілов.
1. це логічна, яка по-різному виявляється у різних мовах
2. її мовне вираження (виділяється у процесі мовної інтерпретації у мовній категорії). На цьому базується категорія поля (функціональна граматика) Щур, Бондарко.
При цьому виділяється два підходи:
1. від понятійної категорії до форми
2. від форми до понятійної категорії (С.Кацнельсон).
Теорія мовного знака
В.Гак, Н.Уфімцева
Виділяється подвійна співвіднесеність мовних знаків:
1. як непредикативних знаків, що відображають речі
2. як предикативних знаків, що відображають якості, відношення.
Речення – це знак ситуації, яку можна розглядати як:
1. ситуацію, що відображає безпосереднє явище дійсності
2. ситуацію, трансформовану посередництвом мови
3. ситуацію, трансформовану посередництвом психіки.
Інший шлях (Арутюнова Н.). Ототожнюють логічне і мовне. „Предикат – це сигніфікат імені”, - Н.Арутюнова. При цьому:
Зміст – виражена думка
Значення – це істинне значення.
|
