Він пов’язаний з вивченням логічних структур та їх перенесенням на граматичні структури (Арутюнова, Ширяєв, Сусов, Степанов).
В основі цього підходу лежить поняття пропозиції. Пропозиція – це логічне судження (певна форма думки, яка стверджує чи заперечує про предмет).
В одному реченні може бути кілька пропозицій: Заспаний хлопець посміхався= заспаний хлопець+хлопець посміхався.
Пресуппозиція – це логічне судження, яке передувало сказаному судженню.
У пропозиції розрізняються зміст і значення. Зміст – це вираження думки, а значення – це істинний зміст. Істинний зміст називається референцією.
У пропозиції виділяють суб’єкт і предикат.
На підставі логічних відношень між ними виділяють речення:
- екзистенції (буття)
- ідентифікації
- номінації
- характеризації
Логіко-граматики розглядають речення як одиницю універсальну, а не прив’язану до конкретної мови.
|
