Головними особливостями педагогічної діяльності Золтана Кодая були незламна ініціатива, невтомний ентузіазм, розуміння, важливість в роботі кожної дрібниці і демократичність основної ідеї, визначала його педагогічне устремління: музика повинна належати всім! Ці чотири риси характеризують його життєвий шлях.
Мрії про прекрасне характеризують музикально-педагогічну життєдіяльність Кодая, а також його музикально-фольклорну дослідну роботу. Краса звичайної трансільванської народної пісні привернула до себе в першому десятилітті нашої ери музичне серце Кодая. Це «переживання» він хотів розділити зі всім народом, зі всім світом. Він хотів захистити дитину і молоду людину від безрадісного життя без хорошої музики. Він передав нам невичерпні багатства угорської народної пісні. Якось його запитали, що він має намір зробити зі старими угорськими піснями. «Я хотів би, щоб вони зазвучали в скрізь де збираються чотири - п’ять угорців, - сказав він, - я став би за допомогою пісень зупиняти людей на вулицях, коли вони із замученими обличчями шукають удачу, женуться за куском хліба насущного, щоб, припавши до цього чарівного джерела, вони могли почерпнути розради. Я поніс би ці пісні по всьому світу, де розуміють мову музики; нехай люди, звернувшись до цих пісень, краще пізнають те, що вони не дуже добре знають: нехай познайомляться з Угорщиною та її культурою. Все це я хочу здійснити за допомогою старих угорських пісень!»
Особиста присутність Кодая завжди справляло надихаючий вплив як на вчителів, так і на студентів Будапештської музикальної академії . Своїй музикально – педагогічній роботі Кодай надавав навіть більшого значення, чім своїй композиторській діяльності. Багато десятиліть він віддавав усі свої сили усуненню музичної не грамотності угорської молоді. Ті, хто навчався музиці в Угорщині, мають повне право вважати себе його учнями. Тисячі людей – діти, юнаки, дорослі – музикували в хорі у його присутності і багато хто ще пам’ятає захоплюючу силу впливу його особистості. Вона продовжує впливати і після його смерті, продовжує жити в його музичних витворах і в тих людях, які коли-небудь з ним зустрічалися.
|
